Вперше, від часів Другої світової війни, первомайці зустрічають найбільше християнське свято в умовах війни.
Заклик “Залишайтеся вдома” замість походу до церкви звучав і раніше, в період пандемії. Цього року знову, тепер через можливі провокації з боку ворога і удари по місцям масового скупчення людей. У Первомайську минувало, слава Богу.
Попри тривожний, але спокій у місті, відвідуваність храмів значно знилися. Найближчий приклад Свято Варварівська церква. Зазвичай тут не проштовхнутися. Одні віряни замінюють інших, щоб зайти до храму, стоїть галас і лунають молитви з гучномовця. Цього року – дуже тихо і просторо. На годиннику 8 ранку.
Наступною найближчою релігійною локацією є Храм Святого Архістратига Божого Михаїла. Єдина у місті Українська православна церква. О пів на дев’яту протоієрей Володимир вже освячував кошики вірян. Цього року вона в центрі уваги через відсутність зв’язків з росією. За словами прихожан, які традиційно відвідують церкву з часу її заснування, цього року найбільше відвідувачів. Щонайменше вдвоє.
“З 2014 року я зрозуміла, що треба ходити до церкви яка наша. Бо було дуже важко в той час. Останній місяць не дуже виходить приходити, але сьогодні я тут, тому що свято і мені хотілося цього. Мені легше коли я в церкві. І коли молимося і надіємося що все буде добре, переживемо навалу. Витерпимо і переможемо поділилася настроєм”, – вірянка Ольга.
Менше людей і ще менше посмішок, розповіла прихожанка церкви Покрови Пресвятої Богородиці Наталія. Зізнається, є якийсь острах в ситуації. Та вже ж захотілося відчути Божу ласку.
“Це віра в бога, добро перемогу І світлі сили переможуть темні. Це саме головне і тому я тут. Щоб відчути єднання і поспілкуватися з Богом.”
Храм на вулиці Коротченка імені Чудотворця Миколая теж зустрічає без значного скупчення людей. 0 дев’ятій ранку тут ще триває богослужіння. Мало людей і мало гарного настрою, так описує атмосферу пані Світлана.
На жаль не вдалося поспілкуватися з настоятелем Свято-Архангело-Михайлівського Храму. Близько десятої ранку тут ще тривала літургія. Місцева громада нещодавно оприлюднила бажання відокремитися від Московського патріархату. Втім на місці вдалося дізнатися, що не всі прихожани розділяють таку думку. “Бояться перестати бути православними”, розповіла одна з вірянок.
Щороку цю церкву відвідує прихожанка Людмила Іванівна. Розповідає, раніше люди стояли в кілька кіл довкруг храму. А тепер людей дуже мало. Попри війну жінка не хоче зраджувати традиціям.
Джерело: Pervomaisk.info
