На фото – лист керівника слідчої групи з Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури, що займається розслідуванням бурхливої кримінально-фінансової діяльності колишнього генпрокурора Пшонки та його сина. Зокрема, Пшонка-молодший у 2012 році вирішив «рейдернути» земельну ділянку площею понад 1500 га в Миколаївській області, під якою виявлені поклади корисних копалин. Для цього під керівництвом нині арештованого за це голови Первомайської райдержадміністрації були виготовлені фальшиві документи на землю, а завезені з інших областей «тітушки» вчинили збройний напад на селян.
За цим епізодом за моєю заявою в 2014 році в Генпрокуратурі було зареєстроване кримінальне провадження. Двоє «тітушек» вже відбувають покарання в місцях позбавлення волі, матеріали щодо трьох посадовців, які підробляли для рейдерів документи, Департамент спеціальних розслідувань направив до суду. Але безпосередній організатор злочину – така собі мадам Валешинська, яка наймала бандитів, завозила зброю, замовляла підробку документів в інтересах Пшонки-молодшого і якій за це вже було повідомлено за підозру – раптом опинилась ні в чому не винуватою: заступник генпрокурора Столярчук, не маючи жодного відношення до цієї справи й не маючи навіть доступу до матеріалів провадження, за вказівкою Луценка 27 лютого 2017 року виготовив постанову про закриття справи щодо Валешинської на тій підставі (вдуматись тільки), що вона звернулась до нього з цим проханням на особистому прийомі.
Сума, за яку Юрій Віталійович вирішив проявити християнське милосердя до поплічників Пшонки, секретом не є, оскільки посередник – колишній прокурор Миколаївської області Забарчук – спочатку намагався провести переговори з начальником Департаменту спеціальних розслідувань Сергієм Горбатюком, але отримав від коша. Так ось, рейдерам закриття справи обійшлось усього-на-всього в 100 тис. доларів, заради чого довелось, правда, продати нерухомість у Миколаєві. А Піскун, наївний, каже про якісь мільйони…
Зрозуміло, що безумна постанова Столярчука була негайно оскаржена до суду. КПК зобов’язує слідчих суддів виносити рішення по справах такої категорії впродовж 5 днів. Але з 3 березня й до цього дня суддя Печерського райсуду Білоцерківець ніяк не може розглянути скаргу й постійно відкладає засідання. Останній раз – для того, щоби направити Столярчуку запит в якості кого Столярчук діяв, виготовляючи постанову про закриття справи, до якої він не має ніякого відношення й матеріали якої він не вивчав.
Думаю, було б краще, якби з подібними запитаннями «його честь» звернувся б до мене – людини, за заявою якої ця справа й була зареєстрована, а не до сторонньої особи, якою є Столярчук. Оскільки мені достеменно відомо, що Столярчук у даному випадку діяв як хабарник і я ще кілька місяців тому попереджав Юрія Васильовича не гратись з вогнем і не обслуговувати корупційні забаганки свого шефа. Бо влада коли-небудь поміняється, нинішній генеральний, прости господи, прокурор хутенько опиниться за кордоном, а на зону в Мокошине віддуватись за витівки Шокіна й Луценка доведеться їхати Столярчуку. Причому – не виключено – в компанії з суддею Білоцерківцем.
Варто врахувати, що ОЗУ з числа “перших” осіб Миколаївської області, міст Миколаївської області, силових структур, органів самоврядування на протязі 1992 – 1997р.р. створили і використовують розгалужену мережу …. для пограбування громад Миколаївської області.