Розповідаємо про одну з її найстаріших святинь — Свято-Михайлівську церкву.
Чи знали ви, що сучасний храм — уже не перший на цьому місці?
За інформацією Миколаївської єпархії, ще на межі XVI–XVII століть на Великій Косі запорозькі козаки збудували невеликий дерев’яний молитовний будинок.
У 1811 році княгиня Варвара Голіцина, після того як ці землі перейшли до її володінь і були заселені переселенцями з Київської губернії, збудувала дерев’яну церкву та освятила її на честь святого князя Михайла Тверського. За однією з найпоширеніших версій, назва «Варварівка» походить саме від імені княгині Варвари Голіциної.
У 1830 році новий власник маєтку, генерал Карл де Ламберт, звів на місці дерев’яної вже кам’яну церкву. Наприкінці XIX століття храм реконструювали за проєктом архітектора Євгена Штукенберга та добудували дзвіницю.
За радянських часів церкву закрили, дзвіницю зруйнували, а саму будівлю використовували як склад і навіть в’язницю. Лише у 1950 році храм знову відкрив свої двері для вірян, а до свого 200-річчя був повністю відреставрований.
Свято-Михайлівська церква — це не лише духовний осередок Варварівки, а й жива історія мікрорайону, що пройшла крізь понад два століття змін.
