Народний депутат України (фракція БПП), член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин ВРУ Аркадій Корнацький презентував свій законопроект 5535-1 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», акцентував принципові відмінності зареєстрованих у ВР проектів та представив нову можливу модель формування ринку землі.
«Закон “Про обіг землі сільськогосподарського призначення” має стати не тільки основою для вибудовування якісно нової аграрної і сільської політики, ланкою, що зв’яже село і агробізнес, а головне – стати Земельною Конституцією України, гарантом національних земельних інтересів і, відповідно, національної безпеки України», – наголосив народний депутат.
Презентуючи законопроект 5535-1, Корнацький вказав його основні правові засади:
–Ніяких “державних” сільгоспземель нема й не може бути, всі землі – народні, сільгоспземлі – селянські. З моменту вступу Закону “Про обіг земель сільськогосподарського призначення” у дію, у органів влади щодо неприватизованих (“державних”) сільгоспземель залишається одне-єдине повноваження – розпайювати їх, протягом року передати у власність селян. Державна влада не повинна мати жодних повноважень із продажу землі!
-Закон “Про обіг земель сільськогосподарського призначення” регламентує виключно обіг тих сільгоспземель, на які наразі поширюється мораторій – це селянські пайові сільгоспземлі, селянські землі колективної власності, та неприватизовані на даний час (так звані державні) сільгоспземлі, які мають бути розпайовані між селянами.
-Обіг сільгоспземель регламентується не відповідно до інтересів земельної мафії “усім чинним законодавством”, а виключно Конституцією, Цивільним Кодексом і Законом “Про обіг земель сільськогосподарського призначення”.
-Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи не мають права набувати сільгоспземлю у власність, таке право мають виключно українські сільгоспвиробники, в тому числі селяни.
–Будь-які акти органів влади, що порушують права землевласників, не породжують правових наслідків – зараз чиновництво масово займається земельним рейдерством із використанням службових повноважень.
-Особи, що здійснюють реєстрацію правочинів із відчуження сільгоспземлі, зобов’язані контролювати законність правочину. У разі, якщо внаслідок правочину селянину-продавцю спричинено матеріальну шкоду, реєстратор несе перед землевласником матеріальну відповідальність у повному обсягу.
-До земель колективної власності відносяться усі несільськогосподарські угіддя у межах землеволодінь приватизованих сільгосппідприємств: землі під польовими дорогами усіх видів, лісосмугами, іншими багаторічними насадженнями, господарськими водоймами й гідротехнічними спорудами, токами, бригадами, польовими станами, фермами, будівлями й спорудами тощо. Розподіл цих земель відбувається за згодою власників земельних часток (паїв).
-Переважне право на придбання сільгоспземлі у разі її відчуження мають:близькі родичі продавця; власник суміжної земельної ділянки; орендар землі. Жодних переважних прав держави!
–Сільгоспземля не може відчужуватися за ціною нижче мінімальної ціни, яка встановлюється у двадцятикратному розмірі річної орендної плати
-У разі придбання сільгоспземлі за мінімальною ціною покупець зобов’язаний щорічно надавати продавцю довічну ренту у розмірі не меншому, ніж середня орендна плата за останні 20 років. Якщо земля буде перепродаватися, обов’язки щодо довічної ренти переходять до кожного нового власника землі (у разі смерті продавця право на ренту успадковується особами, які були на його утриманні. Також, у разі смерті продавця покупцем надається остання послуга – все необхідне для його достойного поховання у розмірі річної ренти).
-Внесення сільгоспземлі до статутного капіталу або відчуження землі за плату у будь-який інший спосіб тягне за собою такі ж гарантії захисту селянина від несправедливого обезземелення, як і продаж землі.
-Продаж чи у інший спосіб відчуження за межі територіі України (експорт) грунтів забороняється.
«В сукупності всі правові норми мого проекту створюють механізми надійного захисту селянина-землевласника, земельних інтересів його родини, обігу сільгоспземель у середовищі сільгоспвиробників, передумови для розвитку масового фермерства, збереження і відродження села», – вважає Корнацький.
Закон “Про обіг земель сільськогосподарського призначення”, але не провладний, і відповідно не проолігархічний, а проселянський і загалом проукраїнський закон має стати однією із головних правових засад сільської політики, він захистить селянина від несправедливого обезземелення, дасть можливість збереження пайової землі у селянській сім’ї, змогу вести успішне присадибне господарство, унеможливить спекуляцію сільгоспземлею – мати її у власності зможуть лише сільгоспвиробники, фермери зможуть викупляти землю, яку вони орендують, на прийнятних для них і для селян умовах.
Додатково:
Земельну реформу МВФ називає однією з головних передумов наступних траншів для Києва, а згідно із Меморандумом про співпрацю з фондом, ринок землі має запрацювати з 1 січня 2018. Дискусії щодо головних принципів, за якими працюватиме ринок землі в Україні, тривають не перший рік і знову загострилися. У Верховній раді зареєстровано два законопроекти з однаковою назвою: «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»: від групи депутатів від БПП (№5535) та альтернативний №5535-1 авторства А. Корнацького. Найближчім часом очікується урядовий законопроект.
Нагадаємо: Селян хочуть перетворити на кріпаків – Корнацький
