Коллектив Вознесенской центральной районной библиотеки попал в сложную ситуацию: районные власти их планируют разогнать, здание в центре города – отобрать.
Вот что на своей странице в Facebook написала журналист Татьяна Локацкая:
«Получила вот такое письмо. В таких ситуациях я начинаю ненавидеть децентрализацию и тех, кто под ее шумок занимается странными реорганизациями. Коллектив уже исчерпал все местные механизмы. А в области даже не знаю кого спросить. У нас читающие книги тут есть?
В центре Вознесенска здание с библиотекой, которой больше ста лет. Библиотека относится к району. Помню, как я туда ходила, даже дочка моя успела. Когда работала, то находила такие номера газет с информацией времен, когда родители меня еще даже не планировали. Здоровое хранилище информации + компьютерный класс. И тут на тебе – библиотека нафиг никому не нужна. Любопытны телодвижения от районной власти. Я понимаю, что двухэтажное здание в центре города – это вкусно, но можно ж и подавиться.
Остается вопрос – задача децентрализации отучить читать? Чем быдлячее народ, тем проще управлять…»
Лист колективу бібліотеки
27 вересня 2016 року на зустрічі з колективом Вознесенської центральної районної бібліотеки завідувач відділу культури, молоді та спорту Вознесенської РДА В.І.Аркуша, виконуючи усне розпорядження районного керівництва, повідомила, що до Нового року потрібно провести реорганізацію бібліотеки. Обслуговування користувачів більше не буде, залишиться лише методичний центр. Книжковий фонд має бути розданий по бібліотекам громад.
Документів, на підставі яких має здійснюватися реорганізація, надано не було.
В лютому 2017 року завідувач відділу культури, молоді та спорту Вознесенської РДА В.І.Аркуша написала наказ, згідно якого з квітня бібліотека перетворюється на незрозуміле формування.
Якщо б ми не здійняли галас, то 1 січня 2017 року бібліотеки б вже не існувало. На місцевому рівні ми використали всі можливості: і колектив бібліотеки, і наші читачі особисто зверталися до голів районної ради та РДА, міського голови, депутатів районної та міської рад, голів новостворених ОТГ. Читачі писали листи до місцевої газети «Новини Вознесенська: день за днем», тему винесли на обговорення «Вознесенського форума». Ми, в свою чергу, постійно роз’яснюємо ситуацію користувачам, намагаючись використати будь- який, навіть самий маленький, шанс.
З 90-х рр. минулого століття, відколи бібліотека з міськрайонної стала районною, час від часу підіймається питання: чому район має утримувати бібліотеку, яка знаходиться в місті? Її треба виселити до якогось села, а приміщення забрати. На початку 90-х рр. бібліотеку намагалися перевести
до смт Олександрівка. Тоді її відстояла громада. На деякий час нас майже залишили в спокої, інколи відриваючи по шматку (перший поверх бібліотеки). Зараз з’явилася гарна підстава відібрати те, що залишилося – децентралізація.
Бібліотека знищується під приводом відсутності фінансування (по звітам наповнення районного бюджету 163%). Насправді – просто хочуть відібрати приміщення бібліотеки, побудоване, до речі, 50 років тому саме для нашої бібліотеки. У нас немає документальних підтверджень, але містом ходять наполегливі чутки, що готуються документи на продаж будівлі.
В 2017 році Вознесенській центральній районній бібліотеці ім.Т.Г.Шевченка виповнюється 118 років (з історією бібліотеки можна ознайомитися на сайті бібліотеки: http://vozcrb.host56.com ).
За роки свого життя бібліотека стала, без перебільшень, найбільшою та найкращою книгозбірнею Вознесенщини. Унікальність книжкового фонду нашої бібліотеки пояснюється тим, що раніше до структури бібліотеки входило книгосховище, де збиралися усі найцінніші видання та єдині екземпляри видань, які надходили до міста і району в цілому. Окрім художньої літератури, збірка наших книг містить дуже гарний довідковий фонд, атласи з різних галузей знань, альбоми художні та нотні, краєзнавчу літературу. В нашій бібліотеці зберігається також невеликий фонд дореволюційних видань та місцева газета з 1958 року.
Більше 20-ти останніх років колектив бібліотеки, як міг, беріг та оновлював її фонди. Ми надавали платні послуги, шукали спонсорів, зверталися до благодійних фондів, приймали участь в конкурсах, що давало можливість купувати та отримувати книжки.
Технічне оснащення бібліотеки – також результат праці колективу. Лише за рахунок участі в грантових конкурсах, в бібліотеці є парк комп’ютерної техніки з безкоштовним Інтернетом для користувачів, проектор, проекційний екран та цифрова фотокамера. Районна влада, яка залишила бібліотеку на виживання, хоче знищити і нашу працю, і працю наших попередників. Не можна так бездумно руйнувати те, що люди будували кропіткою працею більше століття.
Наразі влада постійно опікується закладами освіти. І це правильно, наші діти повинні навчатися в гідних умовах. Але чому ніхто не думає про те, куди йдуть ці діти після школи. Чим вони займаються ? Хто і чому їх навчає?
До бібліотеки йдуть, переважно, діти, яким іти більше нікуди. Це діти з малозабезпечених, неблагополучних родин, вихованці обох інтернатів, учні ПТУ. В деяких батьків немає грошей на гуртки, а в інших – ні грошей, ні бажання виховувати своїх дітей. Багато з цих дітей першу дитячу книжку бачать в бібліотеці. Вони йдуть і провести час, і за порадою, і за добрим словом. За декілька років вони розуміють, що є інше життя, а не лише таке, яким живуть їх батьки, що є інші відносини, де не спілкуються за допомогою матюків, а головне, що треба прагнути кращого.
Один з таких наших читачів настільки близько прийняв до серця звістку про закриття бібліотеки, що організував своїх друзів, разом з якими зібрав за декілька днів 500 підписів жителів міста та району проти закриття бібліотеки.
Ми розуміємо, що всюди проходить оптимізація і нашій бібліотеці її також не уникнути. Але провести скорочення і знищити бібліотеку – це різні речі. Зруйнувати бібліотеку – легко, але, при всьому бажанні, нічого подібного створити не вдасться.
Колектив Вознесенської центральної районної бібліотеки
Читайте также: Поліція врятувала трьох малих дітей на Черкащині – мати закрила їх в пустій квартирі без їжі
