05.10.2022

Як багатодітна родина з Миколаївщини живе в селі на Хмельниччині

Посадили город, виростили й зібрали урожай та працюють на доброустрій села на Хмельниччині, куди переїхали з окупованої росіянами та розбитої Снігурівки. Це про багатодітну родину Кащуків з Миколаївської області, яка оселилася в Івашківцях Копистинського старостату та повертатися поки не планують.

Про це Суспільному розповів голова родини Михайло Кащук.

Електрик, високовольтник, висотник, який обіймав у Снігурівці Миколаївської області посаду інженера на підприємстві з управління каналами річки Інгулець та керував зрошуванням Миколаївської й Херсонської областей Михайло Кащук рубає дрова, які заробив на своїй новій роботі в Копистинському старостаті на Хмельниччині. Чоловік прибирає сміття з сільських вулиць та кладовищ, розчищає дерева, косить чагарі. Каже: спочатку така робота його трохи бентежила.

Михайло Кащук заготовляє дрова на зиму

«Ну, трошки щось було, коли сміття почав збирати, працювати на благо цих сіл, а з іншого боку ще й гордий, що хоч якось можу віддячити, що прийняли. То не бентежить. Зараз вже ні», – розповідає Михайло Кащук.

Рубати дрова й вирощувати картоплю та іншу городину Михайло вчився тут, у селі Івашківці на Хмельниччині.

“Посадили город і вже зібрали урожай. Для дітей горох садили. Землі багато, виходить 20 соток тільки город плюс садок. Яблуні є, горіхи, – каже Михайло Кащук.

Багатодітна родина з Миколаївщини висадила та вже зібрала врожай на городі

За його словами, сюди родина переїхала, тікаючи з ворожої окупації без впевненості, що російські снаряди чи ракети не влучать в їхню машину. Михайло розповідає: гадали, що переїхали ненадовго, та залишаються зимувати.

«Знав, що сім’я тут залишиться, тому що поки там не відновимо, їх туди нема чого везти. Там дійсно страшно – війна», – пояснює житель Миколаївщини.

Чоловік каже: боявся їхати на Захід країни, бо українською до цього не розмовляв.

«Я розмовляти тільки зараз вчуся. Я російськомовний. Боявся, що їдемо на західну Україну. Як я буду розмовляти з ними? То дуже добре прийняли. Я не очікував», – зізнається Михайло.

Подружжя та їхні троє дітей мешкають у будинку, який господарі надали їм на час воєнного стану з умовою оплати комунальних послуг.

В будинку, де довгий час ніхто не жив, родина з Миколаївщини навела порядок

«Старша донька, вона вже не з нами живе, тому з нами проживає син 19 років, син 16 років і донька. В хатині цій довго не жили, ми тут побілили, нам господарі надали інструменти та матеріали, вони нам дуже допомагали й допомагають і далі, питають, постійно дзвонять, що вам, може, щось потрібно?», – розповідає Світлана Кащук.

З початку повномасштабної війни старостат прихистив 300 людей з різних куточків України.

«Наш старостат від початку війни прихистив близько 300 осіб переселенців. З самого початку допомагали. І з житлом шукали, питали, дзвонили, обдзвонювали, потім ковдри, подушки, постільна білизна, одяг, харчові продукти, побутова хімія. Найбільше в нас з Миколаївської області», – розповідає Лілія Панчук.

З її слів, в Івашківцях зі Снігурівки Миколаївської області зараз мешкають кілька родин.

Зараз у родини незвичні клопоти: заготовити дрова на зиму. Михайло каже: житимуть в Івашківцях, доки не зможуть повернутися в відбудовану українську Снігурівку.

Залишити відповідь