Враження громадян, які теоретично і є винаймальниками на роботу посадовців, кардинально відрізняються від офіційного прес-релізу. Тут доцільно вчергове поставити практично риторичне в Україні запитання: допоки ці «слуги народу» будуть демонстративно принижувати своїх «роботодавців»?
У Facebook пише Альона Комарчук:
«Нехай мене закидають зараз камінням, що я це виставила але я здається тут майже одна кому люди можуть виказати все і просто попросити про щось. Цей текст мені щойно надіслали в повідомлення. Сказати ,що я шокована – не сказати нічого!!!!! Не вмію робити скріни в компі тому просто скопіювала!!! Особливо вразила фраза про Кормишкіна!
Альона напиши будь ласка правду про приїзд Губера в Снігурівський район. Ми всі шоковані освітяни, медики, прості люди. Текст додається.
Пригоди «співучого» губернатора на Снігурівщині.
Як кажуть очевидці цього перфомансу: «Усяке бачили – але такого ще ніколи!», – це все стосується візиту губернатора Миколаївської області Олексія Савченко. Усе почалося з того, що раптом вранці 12.12.2017 року почали ходити чутки про те, що шанований гість завітає до Снігурівщини.
Олексій Савченко, спортивно вдягнений, неначе і не планував робочого візиту, відвідав центральну районну лікарню, серед головних здобутків якої в цьому році є встановлення котлів на альтернативному паливі. Як повідомляла влада, котли для лікарні були встановлені абсолютно безкоштовно і платити доведеться лише за отримане тепло. На жаль, Олексій Юрійович не пересвідчився у тому, які умови створені для хворих у лікарні, чи стало їм насправді тепліше, проте не однозначно заявив: «Довго буде Кормишкін відбивати свої бабки за котел», – чим усіх присутніх збив з пантелику. Згодом увесь робочий колектив лікарні був зібраний для бесіди з шановним гостем, яка по собі залишила непевне враження. Навіть в.о. головного лікаря Микола Коврига запевнив, що не буде подавати свою кандидатуру на конкурс посади головного лікаря, йому вражень від спілкування з губернатором вистачило, адже він на власні очі бачив, як Олексій Савченко «голими руками» розломив поручні біля пандусу.
Наступною точкою візиту була школа села Євгенівка, колектив якої також не очікував візиту шановного гостя, тож поспіхом готувались зустрічати його, як годиться в українських традиціях – із хлібом та сіллю. Ніхто з присутніх не був готовий до такого повороту подій, адже гість навідріз відмовився від запропонованої гостинності (хліба та солі), образивши цим громаду. Можливо йому спортивна дієта забороняє? Адміністрація школи сподівалася вразити його тим, як вони піклуються про свою установу, виграють різноманітні гранти аби укріплювати та розвивати матеріальну базу навчального закладу. Проте, на жаль, очікуваного ефекту від зустрічі так і не отримали, адже єдине, що цікавило губернатора – спортивний зал та чи є в сільській школі душеві кабіни, які він доручив до середи цього тижня обладнати. Коментувати чи якось виправдовуватись було неможливо, адже кремезні тілоохоронці губернатора дали одразу зрозуміти, що розтуляти рота не тільки не варто, а і небезпечно.
Згодом губернатор завітав до села Червона Долина і, не змінюючи тактики, відразу попрямував до спортивної зали місцевої школи у пошуках душових кабін. Не знайшовши останніх та будучи дуже незадоволеним, він не приховував своїх емоцій по відношенню до адміністрації школи та усіх присутніх.
Залишивши після свого візиту негативне враження та вдосталь поглумившись над людьми, які його чекали, губернатор вирушив до останнього пункту «мандрівки» – села Новопетрівка. Певно, шановному гостю там сподобалось, адже саме тут його чекали довгоочікувані душеві кабінки. Це і не дивно, адже дітки там знаходяться цілодобово. Вихованці інтернату, намуштровані своїми вихователями, довго чекали на шанованого гостя. Їм довелося годинами сидіти за швейними машинками, роблячи вигляд, що вони працюють. Але коли увечері вимкнули світло, то це виглядало досить безглуздо. На що тільки не підеш заради того, щоб вгодити високому начальству.
Усю мандрівку Снігурівщиною «співучого» губернатора супроводжували влада району, кортеж з 14 машин та Наталія Луцик, яку, як майбутнього кандидата на Широківську об’єднану громаду, скрізь та усюди представляв губернатор.
У всіх, кого відвідав губернатор, залишилось відчуття невиправданих очікувань та надій, багато шанованих в громадах людей були ображені та принижені, гостинність та щирість сплюндрована. Ніхто так і не зрозумів, з якою метою «шановний» гість завітав на Снігурівщину.
Можливо краще, щоб наступного разу Олексій Савченко завітав на Снігурівщину у якості поп-виконавця, тоді б позитивних вражень від його візиту було б значно більше.
Мешканці Снігурівського району».
Залишається порадити мешканцям Снігурівського району наступного разу готувати менше рушників із хлібом-сіллю, а більше запитань до Савченка: що він власне сам зробив для області – крім того, щоб вичавити з районів кошти на Миколаївський аеропорт?
Читайте також: Сміттєзвалища – це пам’ятники “децентралізації”
козья власть, козел-губернатор