На березі Бугу, на Ольвіополі, стояла застава козаків, а через річку — турецька. Турки були дуже релігійними і повсюди за собою возили свою церкву. Церква була дерев’яна, без жодного цвяха.
Запорожці заради сміху вирішили її вкрасти. Вночі вони розібрали татарську церкву і до ранку переправили на свій бік. Замість магометанського півмісяця прикрасили церкву хрестом та розп’яттям. В свою чергу, вибравши слушний час, турки викрали свою церкву, та ненадовго. Вона ще декілька разів переходила з рук в руки і вже назавжди залишилася в Ольвіополі. Церква простояла до ХХ ст. Як би вона могла прикрасити нашу місцевість нині, зберегти історію нашого краю! Та не з волі народу на місці, де стояла славетна запорозька церква, збудували райвиконком.
Упорядкував І. Колчар, м. Первомайськ Миколаївської області, 2009
Джерело: Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва
Фото: humus.livejournal.com
Читайте також: Легенда про Синюху — козацьку берегиню. Як виникло село Синюхин Брід
