29 квітня, об 11.00, в палаці культури «Енергетик» м. Южноукраїнська відбудуться громадські слухання щодо підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м та обговорення матеріалів з оцінки впливів цієї діяльності на навколишнє середовище.
Нагадаємо: «Бугский гард» под реальной угрозой уничтожения
Використання Південного Бугу сьогодні вже перевищило допустимі норми. Сумарний об’єм штучних водойм в його басейні становить близько 1,5 км3, що вже в півтора рази перевищує об’єм стоку Бугу в маловодні роки, яких дедалі стає більше. Відповідно до Водного Кодексу, за таких обставин водосховища не тільки не можна збільшувати, а необхідно зменшувати, щоб покращити проточність річки.
Підвищення рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м є зарегулюванням Бугу ще на 51 млн куб. м. Беззворотні втрати води на випаровування збільшуються ще на 1,5 млн куб.м, а Южно-Українською АЕС додатково може споживатися 7 млн куб. м води. За таких обставин небезпеки підсилюються: води стає менше, а здатність річки до самоочищення падає внаслідок затоплення порогів.
Дуже дивно, як проект підняття рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м пройшов усі необхідні узгодження та затвердження. Він порушує основи міжнародного та національного законодавства: Водний Кодекс, закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», «Про Червону книгу», «Про екологічну мережу України», «Про охорону культурної спадщини», Бернську, Боннську та Оргуську конвенції (а також багато інших). Всі ці нормативні акти – не забаганки юристів чи екологів, а затверджені державою вимоги здорового глузду. Усі вони були порушені і за підняття рівня водосховища до позначки 16 м, і за попереднього підняття рівня до 14,7 м, і за попереднього – до 10 м. Ці та інші поетапні порушення призвели до сьогоднішніх хвороб Південного Бугу та нестачі води для пересічних громадян.
Нагадаємо: После них хоть потоп – пощадит ли «Энергоатом» одно из природных чудес Украины
Ще більшу цінність має для громадян України історичний ландшафт з порогами та островами, який і є тим самим Бузьким Ґардом – біосферним центром Гранітно-степового Побужжя. Саме ландшафт буде трагічно змінений у разі затоплення порогів і островів. Це фактично останній історичний ландшафт, пов’язаний з історією Запорозької Січі – одної з ключових ланок у збереженні української державності попри всі випробування долі. Зберегти його і надалі – наш обов’язок перед наступними поколіннями.
Національний екологічний центр України підготував зауваження обсягом 17 аркушів до звіту з Оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) проекту підняття рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м.
Екологічну громадськість та незалежних експертів представляють:
Ярослав Мовчан, доктор біологічних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Голова Національного екологічного центру України, завідувач лабораторії екобезпеки НАУ (м.Київ)
Микола Біляшівський, представник Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (м. Київ)
Анна Куземко, доктор біологічних наук, член Виконавчого комітету Євразійської степової групи, член Центральної Ради Українського ботанічного товариства (м. Умань).
ВП ЮУАЕС забезпечує доставку учасників громадських слухань від Миколаївської ОДА та в зворотному напрямку власним транспортом. Виїзд від Миколаївської ОДА о 9.00.
Анна Коломієць
Читайте також: Прогулянки Бузьким Гардом
