Героя-кіборга з Миколаївщини хочуть віддати під суд (ФОТО)

У суді на Миколаївщині, 8 серпня, вирішуватимуть долю геройського кіборга з позивним Бізон – Геннадія Дуброва. Його можуть відпустити додому на поруки, а можуть залишити у СІЗО, де він сидить уже півроку.

Справа Бізона каламутна, шита білими нитками, вона вже обросла прокурорсько-ментівськими страшилками… а суть її  дуже проста.

Волинянка Вікторія Климчук – помічник нардепа Ігоря Гузя – розповіла РАДАРУ:

– Я не так довго працюю помічником народного депутата. Трішки менше двох років. Весь цей час я займаюсь, у більшості, проблемами учасників АТО та їхніх сімей.

Для цього є причина. Я сама – донька загиблого бійця батальйону “Айдар”. Це моя тема, вона мені болить. У кожному з військових я бачу свого батька чи брата, у вдовах – свою маму.

Ігор Володимирович Гузь написав мені пізно ввечері повідомлення у Фейсбук – доручив з’ясувати ситуацію навколо бійця добровольчого батальйону “Карпатська Січ” Дуброва Геннадія з позивним “Бізон”.

-Глянь, чим ми можемо допомогти, – сказав він.

Спочатку я поспілкувалась з журналісткою, яка, власне, дала клич про допомогу бійцю – Наталією Барською, вона ввела мене в курс справи. Я все зрозуміла одразу.

Ситуація доволі банальна, своєрідна класика жанру для молодого бійця добробату. 23-річний АТОшник повернувся з війни.

Перед тим був Майдан, після того було 31 серпня 2015 року і мітинг біля Ради, який закінчився трагічною загибеллю чотирьох нацгвардійців.

Бізон був на мітингу з побратимами. Вони протестували проти дій влади. Після вибуху вони почали тікати, їх хотіли затримати. Він чинив супротив правоохоронцям, вдарив одного з них в обличчя.

Це перший інцидент, через який його хочуть притягнути до відповідальності. До речі, по справі ніде не проходить його причетність власне до терористичного акту, вчиненого того дня. Просто участь у масових заворушеннях та супротив правоохоронцям.

Другий – це, мовою обвинувального акту, «незакінчений замах на викрадення людини, вчинений за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалась заподіянням потерпілому фізичних страждань».

Звучить страшно, а що це «злодіяння» чинить АТОшник, який повернувся з пекла у Донецькому аеропорту, то уява малює криваве місиво з застосуванням нелегальної зброї, привезеної з війни.

Бізнесмен районного масштабу Чмир С.М. проводив ранкову нараду з підлеглими. Бізон із Паладієм М.А. (депутатом однієї з міських рад Миколаївської області) та ще одним невстановленим чоловіком у формі з написом «МВС» зайшли в кабінет і намагались вивести Чмиря.

Зав’язалась бійка, хлопців затримали працівники підприємства і передали поліції. У них знайшли макет (!) автомата Калашникова, а у не встановленої слідством особи, за словами правоохоронців, був «пристрій, спеціально пристосований для ураження живої цілі», з якого той «вистрелив» впритул живота одній з працівниць підприємства – і, очевидно, ця “зброя” була настільки страшна, що вона «відчула різкий біль» і навіть не проходить у справі як потерпіла.

РАДАР: А зараз ви побачите, як поводиться сам Чмир. У квітні 2016 він увірвався до кабінету голови Арбузинської РДА і побив його.

Однак Чмир після цього не сидіть у СІЗО – він сидить на сесіях Миколаївської облради…

Готова закластися, ви не так уявляли собі сплановане викрадення людини учасником АТО та депутатом міськради.На викрадення це мало схоже. Можливо, на хуліганство, залякування – не більше. Адже, подивимось правді в очі, дістати справжню зброю для учасника АТО – не проблема. Так само, як і спланувати викрадення без повного офісу людей вранці.

Я не буду казати, що це нормально, не стану виправдовувати. На думку відразу спадає фраза, якою підсумувала наше спілкування про Бізона пані Наталія Барська: «… он реально хороший, просто молодой».

Питання, яке мене турбує, ось у чіму: чи не стає для сучасного українського правосуддя, та і суспльства загалом, участь людини в АТО апріорі обтяжуючою обставиною для правопорушення? Чи не виникає певний новий вид дискримінації за ознакою участі в АТО? Адже, подивимось правді в очі, ця ситуація – просто хуліганство.

Проблема не в тому, що його не повинні затримувати і судити тільки тому, що він АТОшник і герой війни на Сході. Проблема в тому, що не варто його судити тільки через це. Не варто у всіх його діях бачити скалічену війною свідомість. Іноді сигара – це просто сигара, як казав Зигмунд Фройд. Іноді речі є такими, як вони є.

Іноді АТОшник – це не бомба уповільненої дії, а молодий хлопець, який просто вчинив проступок, хуліганство, зробив невірний вибір у житті.

Тепер за двома інцидентами йому можуть дати 5 років позбавлення волі. Мати, яка виховувала його сама та дочекалась з війни, наступні 5 років може возити передачі у в’язницю. Він уже півроку в СІЗО. Від отриманих при затриманні травм у нього зникає слух.

Такі дріб’язкові інциденти з добровольцями зараз на кожному кроці. Вони не такі гучні, як справи “Торнадо” чи комбатів “Айдару” Лихоліта та Мельничука. Такі ситуації – це буденність, яка зустрічається мені по роботі і в житті аж надто часто.

Уявіть собі сина якогось судді, який так само на емоціях вдирається до підприємця на нараду, намагається його витягнути з кабінету… і задайте питання: чи проти нього б узагалі відкрили за це кримінальне провадження?

Подумайте, скільки людей було на мітингу 31 серпня? Думаєте, проти всіх них завели справи?

Це ніщо інше, як вибіркове правосуддя. Друзям – усе, ворогам – закон (с). Це принцип українського правосуддя.

Що кожен з нас може зробити, щоб відновити справедливість? Як мінімум – не мовчати про такі випадки, прийти на суд, висловити свій протест.

P.S. За результатами розгляду мною справи Бізона народний депутат Ігор Гузь  прийняв рішення взяти його під особисту поруку, за що я йому вдячна.

Якщо суддя візьме до уваги нашу заяву, то Бізона випустять на волю до прийняття рішення судом остаточного рішення по його справі. І свій День народження 14 серпня він відсвяткує з найріднішими, а не в камері СІЗО, – сподівається Вікторія Климчук.

Слухання по справі Бізона почнеться 8 серпня о 10:00 у Братському районному суді Миколаївської області, РАДАР стежитиме за судовим процесом. І просить усіх: ПОШИРТЕ розповідь про справу Бізона – в усіх соцмережах! Маємо донести до суддів, до прокурорів, до орлів Авакова просту правду.

Бійці, волонтери, активісти, журналісти і просто хороші люди Миколаївщини – приїдьте у Братське на суд 8 серпня. Покажіть Бізону і суддям, що всі – за одного!