У Миколаївській області призупиши рішення про створення гідрологічного заказника «Ковалівські плавні» площею понад 500 гектарів.
Є побоювання, що надання території природоохоронного статусу може обмежити господарську діяльність місцевих жителів і, за відсутності належного догляду, призвести до погіршення стану плавнів.
Про це повідомила депутатка Миколаївської обласної ради, голова постійної комісії з питань екології Алла Ряжських.
За її словами, спочатку ініціатива щодо створення заказника виникла через побоювання, що недобросовісні користувачі можуть розорювати територію плавнів. Однак згодом стало зрозуміло, що у разі заповідання всієї площі доступ до території буде заборонений для всіх, зокрема й для місцевої громади.
Алла Ряжських зазначила, що під час розгляду питання на профільній комісії управління екології не надало повного пакета необхідних матеріалів — ані наукового обґрунтування, ані картографічних даних.
«Ми хочемо розібратися у інформації, якої спочатку не було. На початок комісії управління екології мені не надало ні наукове обґрунтування, ні картографічні матеріали. Більше скажу, я б дуже радила управлінню екології поспілкуватися зі своїм цілим відділом природно-заповідного фонду і спонукати все ж таки виїжджати їх на місця, де вони хочуть зробити щось гарне, або зрегулювати, або розчистити території», — наголосила депутатка.
За її словами, ковалівські плавні — це велика територія, де громада розчищає протоки, щоб забезпечити рух води та зберегти рибне господарство. У разі повного заповідання таку діяльність доведеться припинити.
«Це 500 гектарів, не маленькі плавні… Там є частина, де є антропогенний фактор — де громада розчищає ці плавні. Для того, щоб був проток води і там було рибне господарство. Якщо ми зробимо те, про що нас просить управління екології і заповідаємо весь об’єкт, то там риби не буде. З часом заросте очеретом вся площа», — зазначила Алла Ряжських.
Як приклад вона навела Новопетрівські плавні, які мають природоохоронний статус, але за словами очевидців заростають, а риба зникає.
У зв’язку з цим у Миколаївській облраді планують повторно виїхати на місце, детально вивчити картографічні матеріали та доопрацювати рішення.
«Ми подивимося на місці, подивимося картографічні матеріали, доопрацюємо питання. Скоріш за все ми заповідаємо частину, щоб ні у кого не виникало бажання розорювати цю частину. А частину, де можна ловити рибу, ми залишимо для громади. Я думаю, що це буде нормальний компромісний варіант», — підсумувала Алла Ряжських.
