Біженці з України роблять своє повернення на батьківщину залежним насамперед від результату війни, гарантій безпеки та політичних реформ.
Про це свідчить нове опитування Інституту ifo серед українських біженців у Європі.
Майже кожен другий український біженець був би готовий повернутися, якби Україна відновила кордони 1991 року, отримала гарантії безпеки через вступ до НАТО, покращила перспективи вступу до ЄС і покращила можливості ринку праці в країні, а також боролася з корупцією. Без хоча б однієї з цих вимог лише три відсотки українських біженців готові повернутися. „Суверенітет над усією національною територією та надійні гарантії безпеки є центральними передумовами для повернення українських біженців Економічні фактори менш актуальні для готовності повернутися“, каже дослідниця ifo Івонн Гізінг.
Імовірність повернення зростає на 10, 8 відсоткових пунктів, коли Україна відновить свої кордони 1991 року. Членство в НАТО з відповідними гарантіями безпеки збільшило б його на 7, 1 пункту. Часткове відвоювання окупованих територій на 6, 8 бала. Хороші перспективи ринку праці в Україні були б менш важливими (плюс 4, 1 відсоткового пункту). Перспектива вступу до ЄС і зменшення корупції в Україні також менш актуальні для повернення громади додому (плюс близько 3 процентних пунктів кожна).
“Дизайн післявоєнного порядку вирішить, чи повернуться мільйони біженців чи залишаться за кордоном назавжди. Це має центральне значення для економічного та демографічного майбутнього України”, каже Пану Поутваара, керівник Центру економіки міграції та розвитку ifo. “Навіть якщо Україна не зможе звільнити окуповані території, надійні гарантії безпеки, перспектива членства в ЄС та інституційні реформи для боротьби з корупцією в поєднанні з позитивним економічним розвитком можуть спонукати приблизно 30 відсотків біженців повернутися.”
Дослідження базується на опитуванні 2543 українських біженців у 30 країнах Європи.
