Чи замислювалися ви коли-небудь, що заховано під асфальтом нашого незламного міста?
Під нашими ногами розкинулися справжні металеві траси, але тільки для води — понад 1 200 кілометрів водопровідних мереж! Це приблизно як відстань від Миколаєва до Берліна.
Але є одна велика екологічна та інженерна проблема: більшість цих труб були прокладені ще за радянських часів, тому сьогодні вони критично зношені, вражені іржею та зашлаковані товстим шаром багаторічного осаду.
Чому після ремонту з крана тече «кола»?
Коли на якійсь вулиці стається аварія, ремонтна бригада змушена перекривати воду. У цей момент тиск у системі падає, а труба порожніє. Коли ж ремонт завершено і воду запускають знову, потужний гідроудар та різка зміна тиску буквально «здирають» зі стінок старої труби іржу та осад.
Саме тому в перші хвилини після відновлення водопостачання вода в кранах миколаївців може зафарбуватися в лякаючий коричневий чи рудий колір.
Що робити звичайному містянину?
Не лякатися! Це природний процес для старої системи. Вам потрібно зробити три прості кроки:
-Відкрити кран із холодною водою.
-Спустити її протягом кількох хвилин, тобто самостійно «промити» свою внутрішньобудинкову мережу.
-Щойно осад зійде і піде звична прозора вода — нею можна безпечно користуватися.
Чому не можна замінити або промити все й одразу?
Миколаївці мають розуміти: Миколаївводоканал фізично не в змозі одномоментно промити чи, тим паче, замінити всі 1 200 км міських артерій. Це потребувало б повної зупинки життя міста на місяці та астрономічних коштів.
