Миколаївський глиноземний завод, конфіскований у російського олігарха Олега Дерипаски, поки що не виставляється на приватизацію через юридичну та технічну складність оформлення активу.
Про це заявила в.о. голови Фонду державного майна України Іванна Смачило.
Вона зазначила, що у випадку з МГЗ застосовувалась стара практика окремого стягнення активів, яка ускладнила процедуру.
— Це були перші рішення по санкційних активах, і до ФДМУ стягували все окремо (зараз такої практики вже немає). Тобто корпоративні права окремо, і кожну одиницю рухомого/нерухомого майна заводів — теж окремо. Це означало, що в нас є корпоративні права, які умовно «голі». Тому довелося всі ці окремі активи знаходити, оцінювати й знімати з них арешти, — пояснила в.о. голови Фонду.
За словами Смачило, процес по МГЗ також гальмується через роздрібнення майна підприємства судовими рішеннями.
— У випадку з МГЗ — це кілька сотень окремих активів (його роздрібнили за рішенням суду, і кожен актив став одиницею держвласності). Зараз усе це майно ФДМ збирає докупи та має внести у статутний капітал корпоративних прав (а це арешти, суди — і не один). Активів багато. Зараз ми у процесі наповнення корпоративних прав, щоб підготувати активи до продажу — але це забирає дуже багато часу, — зазначила Іванна Смачило.
Попри відсутність кредитної заборгованості, ситуація з МГЗ не дозволяє провести приватизацію швидко.
— Щодо МГЗ — він немає кредиту, але там безліч окремо виведених активів, які треба повернути, ― а на це потрібен час, — сказала в.о. голови ФДМУ.
Смачило зазначила, що влітку 2025 року продаж заводу не відбудеться, оскільки тривають судові процеси та арешти на частину майна ще не знято.
— Стосовно МГЗ — у міру готовності, але точно влітку не встигнемо (по миколаївському об’єкту ще тривають судові справи й не всі арешти знято). Взагалі в нас є кейси — особливо санкційні, де на один актив може бути накладено до 10 арештів, а це 10 судів. Звісно, такі нюанси затягують приватизаційні процеси, — пояснила Іванна Смачило.
