Про те, як під час пандемії школа убереглась від стагнації, – поділився директор, навчальний заклад якого отримав найвищу нагороду – золоту медаль на ХІІІ-й Міжнародній виставці «Інноватика в сучасній освіті»
Пандемія Covid-19, яка триває другий рік, змусила освітян масово перейти на дистанційне навчання. Цей вимушений захід викликав чималі проблеми і складнощі у навчальному процесі загальноосвітніх закладів, у житті батьків, суспільства загалом.
Є у Миколаєві школа, яка ще далеко до пандемії велику увагу приділяла діджиталізації. Це – ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка, досвід якої став вирішальним для відкриття з 1 вересня 2021 року на постійній основі першої дистанційної школи для учнів з усіх шкіл міста. Здобутки були оцінені найвищою нагородою – золотою медаллю на ХІІІ-й Міжнародній виставці «Інноватика в сучасній освіті» (Київ, жовтень 2021).
Про досвід учителів-шевченківців, готовність педагогів до цифрової трансформації навчання, плюси діджиталізації загалом, йде мова в інтерв’ю директора школи Андрія Малахова.
– Андрію Анатолійовичу, як позначилась пандемія на якості та доступності освіти?
– Загалом по Україні за підсумками ЗНО 2020/2021 начальний рік виявися найбільш уразливим за всі попередні роки. Однак ми не повинні драматизувати цю ситуацію.
Нині перед освітою стоїть непросте завдання: з одного боку – необхідність створення безпечних умов для здоров`я наших учнів, з іншого – максимально використати цифрові технології, щоб діти змогли якомога глибше засвоїти навчальну програму, не зазнавши критичних прогалин у знаннях.
Можливо мої слова комусь не сподобаються, та я вважаю, що прогалини у знаннях можна надолужити дуже швидко, а от людські втрати – не надолужити ніколи. Тому на першому місці завжди має бути здоров’я дітей, безпека їх життя!
Єдина умова для надання якісної і доступної освіти у цій ситуації – дистанційне навчання. На щастя, наш загальноосвітній заклад, де навчається 1185 учнів, без особливих труднощів сприйняв вимоги санепідслужби щодо переведення школи на дистанційний режим роботи.
Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 57 імені Т.Г.Шевченка працювала вже понад десять років над проектуванням індивідуальної освітньої траєкторії.
Свої напрацювання ми не приховували від педагогічної спільноти, і попередньо, ще до Kovid-19 ними ділились з колегами міста. Було опубліковано низку статей у фахових виданнях, проведено на базі школи міські семінари для директорів, заступників директорів навчальних закладів, презентовано досвід на виставках освіти.
Відтак, пандемія не стала для школи викликом. До роботи у нових умовах – повного переходу на цифрову трансформацію процесу навчання, у нас вже були готові усі педагоги.
Педагоги якнайкраще продемонстрували батькам й людяне ставлення до родин своїх учнів – надали широкі інформаційні канали для комунікації з ними.
– Будь ласка, розкажіть, що це за досвід, і як застосовуються цифрові технології в очолюваному Вами навчальному закладі?
– Одним з викликів діджиталізованого суспільства є готовність педагога до цифрової трансформації процесу навчання, проектування індивідуальної освітньої траєкторії та організації сучасного процесу педагогіки партнерства між учнями та вчителем, педагогами та батьками.
Нині школа застосовує практично усі сучасні компоненти діджиталізації.
Зокрема, надає онлайн-освітні послуги, використовує електронні освітні ресурси, веде електронний документообіг, залучає тренажери віртуальної реальності, напрям робототехніки (торік, під час першої хвилі пандемії, ми написали і виграли грант, отримали програми і обладнання), формує компетенції, необхідні у цифровому світі. Крім того, вчителі розробили програми проведення онлайн-лабораторних робіт практично з усіх предметів – з біології, хімії, фізики тощо.
Зупинюсь більш детально. Наша інформаційна система організації освітнього процесу повністю адаптована на платформі GoogleWorkspaceforEducation. Зокрема, управлінська діяльність чітко розподілена на три види: комунікаційний, аналітичний і навчальний.
У Google-календарі враховано увесь поточний тиждень. Це і оголошення: прийомка школи, медогляд, вакцинація, методичні рекомендації.
Наприклад, життя школи у Google-календар за якийсь один день має такий вигляд: електронний розклад (класи з посиланням у застосунку, вчителі, заміна уроків, шкільне телебачення «Намив-TV»).
Так само і аналітичну діяльність школи можна побачити у цифровому вигляді. Зокрема, процитую календар за травень:
– діагностико-аналітична система індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти «Кожен учень» (Авторські електронні освітні ресурси (АЕОР);
– система рівневого оцінювання відповідно до індексів Нового Державного стандарту початкової школи 1-4 кл. (АЕОР);
– облік відвідування занять;
– електронні журнали та щоденники;
– звіти;
– автоматизована система обліку підвищення кваліфікації педагогічних працівників (АЕОР);
– електронна система атестації педагогічних працівників.
У школі в електронному форматі створено:
автоматизовану систему рівневого оцінювання відповідно до індексів Нового Державного стандарту базової середньої освіти (АЕОР); журнал врахування рівня опанування компетентностями здобувачами освіти (АЕОР); методичний ЕОР – конструктор побудови навчального плану освітньої програми ЗЗСО на основі запропонованого УІРО “Симулятора НП 5-9 класи”; автоматизовану внутрішню систему оцінювання якості освіти закладу (АЕОР); документообіг(АЕОР).
– Чи можна зробити висновок, що пандемія спонукає наші школи гнучко реагувати на потребу у кадрах високої кваліфікації – які б крім свого предмету, були і фахівцями з діджиталізації?
– Без сумніву! Адже інформаційні технології – це можливість зберігати та використовувати інформацію незалежно від місця її знаходження. Вони забезпечують нам мобільність, доступність і безкоштовність.
Управлінська діяльність повністю охоплює навчальний процес. У будь-яку хвилину, зайшовши у застосунок, я маю змогу побачити і проконтролювати роботу вчителів і учнів, те, як вони працюють в онлайн. А це – хід уроку, присутність учнів тощо. Абсолютно усі класи.
Наприклад, якщо це історія у 5-А класі, я можу відкрити і матеріали учителя, які він опрацьовував до уроку, ознайомитись з його роботою з документами, результатами тестування, зворотній зв’язок завдяки GoogleMeet, онлайн-сервісам дистанційної освіти.
Упровадження діджиталізованої моделі управління якістю надання освітніх послуг закладу освіти на основі ІТ сприяло формуванню інформаційної культури педагогів. Всі педагоги вільно працюють в створеній інформаційній системі (працюють з електронними журналами, щоденниками, системами звітів, ведуть електронні конспекти уроків, створюють електронні навчальні матеріали, працюють у дистанційних класах тощо).
До школи приходить нове покоління дітей, які з трьох років знайомі з принципом дії телефону, комп’ютера. Пандемія лише прискорила наше розуміння того, що діджиталізація є реальним механізмом розвитку освіти.
І сучасний вчитель не має права дозволяти собі «розрив поколінь», адже суспільство настільки динамічно розвивається, що він повинен постійно бути новатором, агентом змін.
У нашому навчальному закладі навчаються усі – і учні, і вчителі, і батьки. Загалом наша школа – це молодий, амбітний колектив, який постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. Насамперед дякую кожному вчителю.
Заклад має свій сайт, сторінку Facebook, власний YouTube-канал, автоматизовану електронну систему зарахування до школи тощо.
Зрештою, пандемія, будемо сподіватись, не вічна. Однак темпи діджиталізації, до яких вона змусила вдатись, будуть корисним перспективним напрямком як для нашого, так і загальноосвітніх закладів загалом.
***
Про досвід школи в умовах пандемії поділились коментарями:
Мазепа Леся Василівна, сімейний лікар, мати учня 9-б класу Івана Мазепи:
«Covid-19 став для усієї педагогічної спільноти свого роду тестом на випробування людяності в епоху пандемії. Педагогічний колектив Миколаївської ЗОШ № 57 імені Т.Г.Шевченка показав справжній приклад високої професійності. Від уміння оперативно перебудувати традиційну форму передачі знань учнівській молоді, незалежно від місця знаходження дитини, спрощення доступу до інформації, фахового використання педагогіки партнерства між вчителями та батьками, – у значній мірі залежить зняття соціальної напруги загалом, концентрування всебічних ресурсів на боротьбу медиків і усієї країни з епідемією».
Адаменко Катерина Миколаївна, голова батьківського комітету школи, мама учениці 4-а класу Крістіни Адаменко:
«Незважаючи на карантин наші учні сповна опановують навчальну програму у новому дистанційному форматі, а батьки, перебуваючи будь-де за межами дому, мають можливість проконтролювати зі свого телефона присутність дитини на уроці, її оцінки, зауваження чи домашнє завдання від вчителя. Широке застосування інформаційних технологій дозволило у цей непростий час зробити рівноправними партнерами школу і сім’ї школярів”.
Інтерв’ю провела Олександра Ментель, журналіст.
