В Україні триває процес деколонізації, який часто викликає жваві дискусії через “тонку межу” між українським походженням діяча та його роллю в розбудові російської імперії.
Очільник Українського інституту національної пам’яті та один із розробників закону про деколонізацію Олександр Алфьоров роз’яснив, чому під закон підпадають такі постаті, як Петро Чайковський, тоді як адмірал Степан Макаров залишається “у винятках”.
За словами Алфьорова, музична академія в Києві була названа на честь Чайковського за прикладом Московської музичної академії. Однак причетність Петра Ілліча до появи цього закладу – незначна.
— Тому висновки про необхідність перейменування академії пов’язані з тим, що це просто російська калька. Чи був Чайковський етнічним українцем, не грає в цьому контексті особливої ролі. Походження – не універсальний маркер, іноді воно вводить нас в оману. Канцлер російської імперії Безбородько – українець за походженням. Якби закон діяв без винятків, то перший, хто потрапив би під закон “Про деколонізацію” – академік імператорської академії мистецтв Тарас Григорович Шевченко. Ми говоримо, що є винятки для тих, хто зробив внесок у культуру або в науку. І от тепер питання: внесок в науку в часи Російської імперії – це внесок у яку науку? Українську? Іван Пулюй, який робив рентген, зробив внесок в австрійську науку, французьку, українську чи, може, світову? – прокоментував він.
Що ж стосується адмірала Макаров, то за словами Олександра Алфьорова, Макаров пов’язаний з Миколаєвом, був дослідником, мав праці про Чорне море. Тому експертна комісія Інституту нацпам’яті інакше оцінює його постать.
— Він не ніс російської ідеї в маси. Грубо кажучи, він не був Столипіним, а був військовослужбовцем, науковцем – так вирішила експертна комісія у складі Інституту національної пам’яті. Вона працює автономно від нас, – зауважив він.
Водночас історик наголошує на праві громади Миколаєва самостійно вирішувати долю пам’ятника Макарову, особливо зважаючи на те, що росія використовує це ім’я для своїх військових кораблів, які сьогодні обстрілюють Україну.
Алфьоров також навів приклади того, як діяльність людини важить більше за її формальні посади в СРСР
— Справді, в Росії є човен “Адмірал Макаров”, з якого обстрілювалася Україна. Росіяни люблять робити такі історії. Вони ґвалтують території своїми маркерами і людьми. Як, наприклад, ґвалтували Гагаріним – його ім’я займало 4 місце за популярністю в назвах вулиць. Гагарін потрапляє під дерусифікацію чи ні? Це питання. Це перший космонавт. Робив він щось для насадження російської культури в Україні? “Летит ракета голубенького цвета, а в ней сидит Гагарин – хороший русский парень”, – зазначив історик.
Також він згадав про Сергія Корольова, який попри роботу на радянську систему, ідентифікував себе українцем. Саме завдяки йому першою піснею, що прозвучала у космосі, стала українська “Дивлюсь я на небо”.
На противагу він привів у приклад Валерія Лобановського, який попри спортивні досягнення, за словами Алфьорова, тренер дозволяв собі зневажливі висловлювання про українську мову, що також є маркером для дискусії про дерусифікацію.
— Як бачите, говорити можна багато що, але значення мають і практична діяльність та її наслідки, – резюмував він.
