На жаль, це не анекдот. Це позиція судді Центрального районного суду міста Миколаєва Дмитра Тишко.
Але про все по порядку. Тисячі миколаївців відчули і продовжують відчувати на собі зникнення великої кількості бомбосховищ, у місті. Це і безсонні ночі у необладнаних підвалах, це і серцеві напади та безліч інших незручностей. Та й загиблі в різних районах Миколаєва наші земляки, можливо, були б живі, маючи можливість сховатися в бомбосховищі.
Після виходу нашої публікації
Замість бомбосховищ – секс-шопи. Реальності Миколаєва
слідче управління ГУНП у Миколаївській області відкрило кримінальне провадження за статтею 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
Невелике, проведене нами, розслідування виявило колосальні масштаби зникнення бомбосховищ за останній рік.
У Миколаєві за останній рік зникло близько 150 бомбосховищ
Здавалося, що правоохоронцям не складе особливих труднощів притягти винних до відповідальності, тим більше, що причетні до цього відомі, у Миколаєві, люди, які займали відповідальні посади.
Але не так сталося, як гадалося.
На умовах анонімності, кілька офіцерів миколаївської поліції висловили думку, що кримінальну справу порушено не з метою притягнення винних до відповідальності.
На їх думку, основна причина порушення кримінальної справи – банальна меркантильність.На жаль, подальші події стали непрямим підтвердженням цієї версії.
Одним із мешканців Миколаєва на ім’я слідчого було подано клопотання з проханням долучити його до досудового провадження у якості потерпілого.
В обґрунтування свого клопотання він зазначив, що знищення бомбосховищ, завдає йому моральної шкоди. Згідно Ст. 55 КПК України постраждалим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним злочином заподіяно моральну шкоду.
У Вікіпедії сказано, що моральна шкода — втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб
Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Проте слідчий відмовив нашому земляку в задоволенні клопотання.
Як пояснили, нашому кореспондентові, колишні співробітники прокуратури, що швидше за все, у слідства не було бажання, щоб у кримінальній справі з’явилися потерпілі, оскільки це могло порушити сплановану СУ схему.
Справа в тому, що відповідно до статті 221 КПК України, потерпілий має право ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а саме цього слідство “чомусь” побоювалося.
У зв’язку з цим було подано скаргу на бездіяльність слідчого та скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим. Скаргу розглядав слідчий суддя Центрального районного суду Миколаєва Дмитро Тишко.
Перед початком засідання суддя відмовився вшанувати хвилиною мовчання, пам’ять загиблих від обстрілів миколаївців.
А саме засідання, яке пройшло 7 червня, мало нагадувало правосуддя. Аргументи щодо моральної шкоди, надані заявником, були просто проігноровані.
Безсоння, гіпертонічний криз і серцево-судинна недостатність, спричинені відсутністю бомбосховища, в якому можна сховатися під час обстрілів, на думку судді Тишко не є шкодою для здоров’я, а відповідно не є моральною шкодою.
Ось якби заявник загинув на вулиці під час обстрілу, то тоді він був би визнаний потерпілим.
Але недаремно кажуть, що диявол криється в деталях.
Спостерігачі присутні на засіданні звернули увагу, що після того, як суддя пішов у дорадчу кімнату, він про щось поспілкувався зі слідчою, після чого вона не стала очікувати оголошення резолютивної частини ухвали і залишила суд. Відповідно вердикт був – у задоволенні скарги відмовити.
Повний текст ухвали мав бути оголошений 10 червня. Але цього не сталося, а заявнику просто вручили копію ухвали. 
Її зміст оцінять компетентні органи.
Але є там одна фраза, яка підтверджує нашу інсайдерську інформацію, що кримінальна справа порушена не обов’язково для покарання винних, а зовсім з інших причин: “Предметом досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні є обставини можливого заволодіння посадовими особами Миколаївської міської ради правом власності на підвальні приміщення та бомбосховища, які розташовані на території міста Миколаєва”.
Можливо саме в цьому криється причина не зовсім адекватної поведінки слідчої та судді.
До речі, колеги Д.Тишко, яких ми ознайомили зі справою, висловили подив із приводу ухвали.
Але Дмитро Тишко не вперше потрапляє у скандал. Саме він, 2014 року, відмовив прокуратурі у утриманні під вартою терориста, який готував вибухи у Миколаєві, після чого тому вдалося втекти та поповнити лави сепаратистів.
Ось таке у Миколаєві кривосуддя.
